Калафатіс Костас
Костас Калафатіс, музиканти в Скопелосі, художників в Скопелос, рембетіко музика скопелос.
Художники Скопелос
Костас Калафатіс — один із найвідоміших ребетів у Греції. Він народився в Салоніках у бідному районі, і його батько, який був кантором, навчав візантійської музики.
У 14 років, заощадивши гроші, купує першу гітару, а в 16 вже грає і співає.
Під час перевороту в Греції Калафатіс навчався в Школі біології в Патрах, де повністю присвятив себе музиці, оскільки його однокурсник, а пізніше відомий лірик Лефтеріс Чапсіадіс познайомив його з музикою Хаджідакіса, Теодоракіса і Маркопулоса.
Він почав співати в дуже маленьких тавернах, де подавали вино та закуски на вощеному папері. Там його познайомили з особливим звуком ребетико і повернули йому симпатію до народної музики. У Патрах він зустрів Гіоргоса Ксінтаріса, і вони почали грати разом. Тому він залишив навчання (згодом отримав диплом) і почав займатися музикою по всій Греції.
Костас Калафатіс
Під час подорожі на Скопелос був настільки захоплений островом і людьми, що вирішив там жити. Завдяки йому та іншим музикантам Скопелоса (наприклад, Ніколасу Сіросу) в середині 70-х років на острові було створено ядро народної пісні.
Калафатіс спершу грав із зовсім молодою тоді ще невідомою Елені Цалігопулу та з Христосом Міртідісом – пізніше «Агамосом Тітісом».
Влітку 79 року в магазині грала група молодих музикантів. Калафатіс був поруч, коли деякі з глядачів попросили віддати мікрофон дівчині, яка добре співала. Це була Елефтерія Арванітакі, і в цю ніч почався музичний гурт «Opisthodromiki Kompania».
Незабаром хтось познайомив його з «молодим чоловіком, який грає дивовижні бузукі та пише пісні». Це був Вангеліс Коракіс, з яким Калафатіс згодом співпрацював і записував.
Ця «традиція» Скопелоса поступово почала занепадати. У 2001 році Калафатіс почав жити в Афінах у зимові місяці.
В Афінах Костаса Калафатіса можна побачити в «Алі Скалі» в Камінії. Там цей великий «ребетіс» інтерпретує пісні, сидячи за столом, а не за сценою, бо як він стверджує. «Важливо сидіти на одному рівні з усіма іншими».
